В. Рабинович: «Я взяв команду, у якої не було нічого, крім автобуса...»

У понеділок, 24 грудня, гостем інформаційно-аналітичної програми «Спортклуб» на каналі «Спорт 1» був президент ФК «Арсенал» (Київ) Вадим Рабінович. Пропонуємо вашій увазі ефірну роздруківку бесіди ведучого програми Олександра Журахівського з гостем програми ( з незначними скороченнями)...
Ведучий: пане Вадиме, я пам`ятаю не такі вже й далекі часи, коли Ви були президентом баскетбольного клубу ЦСКА-РІКО (Київ). Згодом, Ви відійшли від спорту...

Тож для мене особисто стало несподіванкою те, що у лютому місяці Ви вирішили стати біля керма іншого столичного клубу, але вже футбольного. Розкрийте карти, як приймалося це рішення?
Рабінович: якось у ресторані я вечеряв з братами Суркісами і вони  запропонували мені взяти під своє крило київський «Арсенал», який тоді був на межі зникнення. Скажу відверто, тоді мене така перспектива не привабила. Але ви ще більше здивуєтеся, коли дізнаєтеся, що врешті решт очолити «канонірів» мене умовив не хто-інший як головний раввин України! Виявляється  він є затятим уболівальником, тож знайшов  необхідні аргументи аби я очолив «Арсенал». Сьогодні я про це не жалкую!

Ведучий: на сьогодні ваш клуб абсолютно не відповідає вимогам УЄФА про статус професійного. Адже «Арсенал» не має своєї бази, свого стадіону.
Рабінович: дійсно, це так. Але днями я мав розмову з мером Києва і він запевнив, що вирішить цю проблему. Протягом місяця депутати Київради мають проголосувати за виділення нам землі задля зведення власної бази за містом і нового стадіону. Ми хочемо звести сучасний стадіон на 23 тисячі місць, проект вже є. Коли я розмовляв з депутатами і мером, то  відчув їхню підтримку. Зрозумійте, я «вибиваю» ці питання не для себе особисто. Адже це не машина, на якій я потім можу кудись поїхати, кинувши все напризволяще. Це база і стадіон, які  будуть у Києві і слугуватимуть нашим уболівальникам. Головне – у нас є кошти і бажання створити справжній професіональний клуб.

Ведучий: промайнула інформація, що віце-президентом «Арсенала» може стати пан Селюк, який живе постійно у Барселоні, але при цьому він був віце-президентом донецького «Металлурга». У нашому футболі до Селюка доволі суперечливе ставлення.
Рабінович: мене не хвилює ствлення когось до Селюка. Так. Я знаю, що деякі його заяви викликали роздратування у декого з керманичів ФФУ. Людина має свою точку зору і не боїться її висловлювати.Завдяки Селюку  ми вже провели низку вдалих трансферів. Моє враження, що це хороший селекціонер і я запропонував йому посаду у нашому клубі. Чекаю на відповідь. До речі, «Спортклубу» можу сповістити ексклюзивну новину: завдяки тому ж Селюку ми близькі до підписання контракту з нападником донецького «Металлурга», одним з кращих бомбардирів першості – Олександром Косиріним. Залишилося владнати лише деякі  моменти  особистого контракту Косиріна  з «канонірами».

Ведучий: щодо іншого нападника, кращого бомбардира «Арсенала» - Євгена Селезньова. Вдасться його утримати після зими, адже він у вас на правах оренди?
Рабінович: я мав розмову з Ахметовим і він запевнив, що Селезньов гратиме або у «Шахтарі», або в «Арсеналі». Думаю, він залишиться у Києві.

Ведучий: у мене особисто є питання стосовно похідної назви  клубу. Є питання стосовно територіальної приналежності  і типажу уболівальників «Арсенала». Йдеться про позиціювання себе у столичному футболі.Чи не думали Ви над тим, аби, приміром, змінити назву на ФК «Троєщина» і реально представляти цей мега-район, котрий за кількістю населення ніяк не поступається Вінниці або Житомиру. Звести там стадіон і реально представляти цей величезний район.
Рабінович: я так розумію, що Ви – уболівальник «Динамо». Не дочекаєтесь! Адже Ви не будете заперечувати, що наша глядацька аудиторія зростає на очах! При цьому, на трибунах стадіону багато жінок і дітей, що дуже для нас важливо! Ми дуже багато уваги приділяємо роботі по залученню нових уболівальників і робимо ставку на молодь, яка тільки починає  активно уболівати.

Ведучий:  команда, яка мріє про розширення своєї аудиторії повинна  показувати не лише видовищний футбол, а й боротися хоча б за «зону УЄФА». Сьогодні ж «Арсенал» йде 10-им. Вас задововльняє це місце?
Рабінович: як телевізійнику я наведу такий приклад. Коли тільки  почав мовити канал «Спорт 1» могли ж вам закинути, мовляв, а чому це рейтинги у вас набагато нижчі, аніж, приміром, у НТВ-футбол чи РТР-спорт? Необхідний час для становлення. Ми розуміємо, що ведемо боротьбу з командами, котрі багато років билися за місце під українським футбольним сонцем. Адже я взяв команду, у якої не було нічого, крім автобуса! Але при цьому ми вже здатні  дати бій у київському дербі, зігравши внічию з «Динамо» і обігравши «Дніпро» на виїзді! Так, я незадовелений окремими моментами, але загалом задововлений 10-им місцем.

Ведучий: про які моменти йдеться, бува не про суддівство, зокрема, арбітра Ігоря Подушкіна, на чому Ви  раніше наголошували?
Рабінович: раз вже піднято цю тему скажу так: хіба може електрик  Харківського оперного театру  Подушкін  вирішувати долі команд у які вкладаються десятки мільйонів гривень?! Та навіть у бізнес-проект, у якому обіг складає 300 доларів, не візьмуть людину з вулиці! А тут тобі арбітр який не знає як свистіти! Точніше сказати, знає лише у який бік свистіти. Хіба один я  б`ю у дзвони, що у нас  суддівська корупція? Нарікань величезна кількість з усіх усюд!

Зрозумійте, справа не у Подушкіну, а у тому, що необхідно кардинально змінити цю ганебну систему. Сподіваюся, що прем`єр-ліга змусить арбітрів повірити, що їхній завтрашній  день залежить тільки від честної роботи на полі. Необхідно, аби наші арбітри стали професіоналами і отримували солідну зарплатню, щоб бути впевненим у завтрашньому дні. Знову ж таки, повернуся до того електрика. Приміром, він отримує 300 доларів на рік, а тут, як арбітрові йому заносять пакет з 30-ма тисячами і проханням свиснути 2 рази як треба. Повірте, цей електрик так і зробить, але не 2 рази, а  5!

Дзвінок в студію (Олег, Київ): пане Вадиме, Вас влаштовує робота тренера Заварова?
Рабінович: звичайно ж, у нас з Заваровим є певні розходження. Але я не втручаюся у тренувальний процес. Контракт з цим тренером у нас на 3 роки, тож мене поки все влаштовує. Перед ним стоїть завдання фінішувати не нижче 7-го місця.

Ведучий: сьогодні на урядовому рівні відбулося призначення, яке напряму стосується нашого футболу. Відповідальним за організацію Євро 2012 у кабміні призначено Євгена Червоненка.
Рабінович: це геніальне кадрове рішення ! На цю посаду призначено людину, яка не помічена у футбольних «розбірках» і який рівновіддаленний як від київської, так і від донецької  футбольної групи. Червоненко дуже енергійна, амбітна людина і він не дозволить тліти цьому проекту.

Дзвінок в студію (Ігор, Київ):  мій брат грає у дублі «Арсенала». Так ось серед молодих футболістів активно ширяться чутки, що, приміром, форвард Селезньов буквально купує собі місце у стартовому складі «Арсенала», даючи чималі гроші за це тренеру Заварову. Ви про це знаєте?
Рабінович: а  хіба погано, що тренер отримує гроші від граваця? А може Селезньов просто повернув борг Заварову? Жартую. А якщо серйозно, то Селезньов такого рівня нападник, що йому немає необхідності ще й платити тренеру, аби той ставив його на матчі.

Ведучий: тема прем`єр, екстра, бундес чи республіканської ліги, річ не у назві, сьогодні заволоділа футбольними масами. Особисто Ви, яким  бачите це новоутвлорення? Бізнес-проектом, який сам зароблятиме на ТБ, спонсорах? Чи це банальне намагання  президентів наших клубів уникнути диктату ФФУ і ПФЛ, аби самим вирішувати, бодай питання суддівства і штрафів?
Рабінович: керуючи майже рік «Арсеналом» я зрозумів одне: неможливо в нових умовах керувати старими методами. Можу вам розкрити свої  витрати. У рік «Арсенал» мені обійшовся у 12 мільйонів доларів, це без урахування трансферних витрат. Я більше  не хочу, аби у нас все вирішували керманичі «Шахтаря» і «Динамо»!  Це не докір цим фанатам футболу. Але така система управління вже вичерпала себе!

Необхідно, аби кожний матч першості України перетворився у справжню битву на зеленому газоні, а не під кабінетним килимом ФФУ чи ПФЛ. І провал у єврокубках довів нагальність змін. Нам необхідно щось робити з суддівством, думати як ефктивно керувати цією новою лігою, думати як співпрацювати з телебаченням. Чому, приміром, «Ворскла» має менше трансляцій на ТБ, аніж «Динамо»? Пригадую, коли ми громили «Закарпаття» про це мало хто навіть у новинах показав. А  паралельно наш гранд вимучив нічию, що вмить  стало темою №1 всіх новин. Хтось  вирішує за нас який клуб поганий, а який «смачний» для ТБ.

Головне, аби ця нова ліга не створювалася за приницпом – проти когось. А якщо за мету ставиться нівелювати один одного, то це не принесе користі нашому футболу. Поки що я бачу  всі ознаки чергововї битви між ФФУ та ПФЛ, на жаль. Необхідно  спокійно, без високих тональностей, без демонстрації біцепсів сісти за стіл і з`ясувати – чого ми хочемо? Визріла  класична революційна ситуація, коли низи- президенти клубів не бажають жити по – старому, а верхи – ПФЛ і ФФУ вже не можуть керувати по-новому.

Ведучий: пане Вадиме, чи не вважаєте Ви, що у нашому футболі зарплати гравців значно перевищують рівень їхньої майстерності. Виступи наших команд у єврокубках довели цей дисбаланс.
Рабінович: це типово комуністичний підхід, коли виникає намагання  когось розкуркулити. Футбольний ринок диктує свої умови і я не можу знайти футболістів, яким платив би менше, а вони давали той результат, котрого я потребую. Я можу сьогодні зібрати  своїх футболістів і сказати, що зменшую їм зарплатню, бо вони того не варті. І що ви думаєте зроблять вони? Встануть, зберуть речі і подадуться, приміром, у Болгарію. У нас футболіст отримує рівно стільки, скільки йому готові платити.

Ведучий: насамкінець, хочу поцікавитися, а кого Ви бачите новим тренером збірної України?
Рабінович: По-перше, тільки нашу людину – українського тренера. По-друге, якщо конкретно, Олександра Заварова.