Про «котів» та «мишей»

Які можуть бути стосунки у жирних котів та церковних мишей? Щонайменше можна говорити про ненависть з одного боку та неприховане презирство з іншого. А якщо учорашні «товстуни» на очах «втрачають вагу»? А якщо «стосункам» майже 90 років, і чого тільки за цей час не було? «Корінтіанс» та «Палмейрас» уперше зіграли 6 травня 1917 року. Відтоді кожен матч перетворювався на битву, замішану саме на презирстві та ненависті...

Майбутній «Палмейрас» (перша назва команди — «Палестра Італія») заснували італійські емігранти, які відкололися від «Корінтіанса». Вже цього факту «зради» достатньо було для того, щоб «Палмейрас» назавжди став найпринциповішим суперником «Корінтіанса»…

Два роки тому про «Корінтіанс» заговорили у всьому світі. Інвестиції компанії MSI мали зробити клуб одним з найпотужніших. Для Бразилії — проект нечуваних масштабів. До того місцеві команди  викручувалися завдяки продажу гравців і хоч якимось спонсорським контрактам. Кіа Джорабчян — представник MSI, котрий безпосередньо мав співпрацювати з керівництвом клубу — не лише обіцяв «золоті гори». Він запевняв, що висоті цих гір не заздритимуть хіба що ті, кому для життєвих потреб вистачає банальних нафтових свердловин.

Зараз, коли історія «кохання» MSI та «Корінтіанса» закінчилася обопільними звинуваченнями та погрозами, навіть соромно, що усе це можна було сприймати як серйозний проект. На початку нового сезону «Корінтіанс» залишився без «чужих» мільйонів та гравців (усі зірки, які з’явилися в команді завдяки MSI, саме цій компанії належали, і прав на них у «Корінтіанса» не було), але з власними боргами. Коштів не вистачало навіть на оплату оренди футболістів. Але ці питання зрештою вдалося владнати.

Залишалося безліч інших. Суто футбольних. Відповіді на них мав шукати Емерсон Леао. Тренер, у кар’єрі якого на кожен здобутий трофей припадає з десяток скандалів.

«Важко зрозуміти, як такий успішний тренер може бути невихованим, егоїстичним невротиком, котрий завжди свариться з суддями, гравцями та іншими наставниками?», — дивується журналіст Мілтон Невес. Може, причина такої недовіри Леао до усіх та усього в тому, що він, як стверджує Вандерлей Лушембурго, «анічогісінько не тямить у тактиці»? Може, Емерсон намагається скандалами прикрити власні прорахунки, відвернути від них увагу? Але ж як тоді бути з титулами, які виграв Леао-тренер?

Чому Леао не довіряє хронічно, то це атаці. Навіть, коли в його розпорядженні  є форварди та хавбеки, з якими можна вибудувати потужну атакувальну гру, Леао насамперед торочитиме про захист та його помилки. Так було, зокрема, після матчу з «Сан-Бенто» у чемпіонаті Пауліста. Цей поєдинок «Корінтінас» виграв 4:2 завдяки швидким, яскравим випадам на половину поля суперника. Адже захист суперника не виглядав нездоланним, і варто було саме на таку гру робити ставку. Та Леао дотримувався іншої думки. Тільки-но його команда вдруге вийшла вперед, він замінив хавбека Рожера на захисника Густаво. За кілька хвилин після цієї заміни рахунок став нічийним.

Коли Леао очолив «Корінтіанс» минулого року, команда стояла на виліт, і саме більш організована гра в захисті дозволила їй  вибратися з небезпечної зони. Серія сухих матчів немов підтвердила репутацію Леао як тренера, що насамперед дбає про оборону. Ніби був фундамент для подальшої роботи. Насправді ж гра з акцентом на оборону та контратаки — все, що мав за душею Леао.

Після перших трьох матчів чемпіонату Пауліста, в яких «Корінтіанс»  забив 11 м’ячів, тренер продовжував торочити про те, що необхідно грати «простіше». Можливо, такий бомбардирський доробок на старті справді був пов’язаний виключно з нехлюйством захисту суперників, але ж навряд чи можна було не помітити, як впевнено організовують комбінації Рожер та Ельтон, як майстерно їх завершує досвідчений Крістіан, як старанно працює в атаці болівійський новачок Арсе. Завзяття останнього цілком би вистачило на трьох. «Корінтіанс», навіть попри кадрові втрати, спроможний був атакувати, а не відсиджуватися в бункері.

Леао вирішив інакше. Елтона він взагалі перестав випускати на поле. Жаїлсона, який «не виправдав» сподівань, продали до Росії. Хіба що Крістіан пішов сам, і ця втрата стала для команди найбільш відчутною.

А як же захист «Корінтіанса»? На нього перестали діяти магічні формули Леао? Помилок ставало більше. Леао перетрушував склад ледь не після кожного матчу. Численні вилучення — зайвий доказ незбалансованості та недисциплінованості команди — тренер «Корінтіанса» пов’язував виключно з упередженістю арбітрів.

Матч з «Палмейрасом» Леао вирішив виграти на своїй половині поля. Троє опорних хавбеків у стартовому складі, розрахунок на жорстку гру у відборі та прудконогих Арсе та Нілмара попереду. Можливо, це б спрацювало у матчі з іншим суперником, але так уже склалося, що «Палмейрас» готовий був запропонувати супернику таку гру в атаці, з якою не впоралися навіть троє опорників Леао.

Минулого сезону «Палмейрас» фінішував над зоною вильоту. Починав сезон на чолі команди Леао. Через конфлікт із гравцями він швиденько пішов у відставку. Заміну керівництво «Палмейраса» шукало так, немов мало на меті вдруге за кілька років відправити команду до Серії Б. Дивні короткострокові призначення. Єдиного тренера, який працював непогано, — Тіте — вижили з команди саме боси клубу.

Новий рік «Палмейрас» розпочав з Кайо Жуніором на чолі. Те, що він готовий до серйозної роботи, Кайо довів у останньому чемпіонаті Бразилії, коли підняв «Парану» на п’яте місце і вивів її до Кубка Лібертадорес. До того ж «Парана» Кайо Жуніора була однією з найпривабливіших команд чемпіонату. Вболівальникам «Палмейраса» це призначення мало сподобатися. Здебільшого суха, невиразна гра команди набридла їм настільки, що хоч перейменовуй Palmeiras («пальми») на Cactos («кактуси»).

Насамперед Кайо Жуніор мав розібратися з розсипом форвардів, які були в його розпорядженні. Осмар добре працює у штрафному майданчику. Крістіано та Флорентін гасають з флангу на фланг, але перший ще не мав досвіду гри у клубі-гранді, а другий не просто так отримав прізвисько «бунтівник». Алеман, хоч і встиг у свої 22 пару сезонів відіграти в Японії, готовий був хіба що до виходів на заміну. І, нарешті, Едмундо. Найбільший головний біль багатьох тренерів, і не лише у «Палмейрасі».

Жуніор випробував кілька варіантів, по-різному формував лінію атаки і зрештою дозрів до найважливішого, поки що, свого рішення в цій команді. Едмундо гратиме не на вістрі атаки, а трохи глибше. Він та Хорхе Вальдівья разом виходитимуть у стартовому складі. «От ще б розібратися, як це впливатиме на нашу гру у відборі», — міркував Кайо Жуніор.

Під час поєдинку з «Корінтіансом» після чергового підкату Едмундо, після чергового ривка Вальдівьї до власного штрафного майданчика стало зрозуміло: Кайо Жуніору, принаймні зараз, вдалося так організувати гру команди, що обидва ці майстри атаки сумлінно відпрацьовують у захисті й зовсім не вважають це «брудною» роботою. Мудрий Едмундо, який відчуває довіру та підтримку тренера, це вже не «Тварина», приборкати яку нікому не до снаги. Вальдівья, дриблінг якого хоч і схожий на святковий феєрверк, вже не просто гравець, який непомітно «згасає» на  десятій хвилині матчу. Ці двоє мають визначати гру «Палмейраса». Принаймні саме це вони робили на полі стадіону «Морумбі» у матчі з «Корінтіансом». Бавилися із суперниками, як кіт бавиться з мишею.

Вивірений, елегантний рух у пошуку оптимальної для продовження атаки позиції, вчасні, точні передачі. Троє опорних хавбеків «Корінтіанса» разом із четвіркою захисників уважно стежили за переміщеннями суперників. Переважно з-за спин гравців «Палмейраса», які летіли в чергову атаку. У штрафному майданчику підопічні Леао виглядали ще розгубленішими, аніж у центрі поля, немов саме безпосередньо перед воротами Жеана гравці «Палмейраса» ставали невидимками.

Перемога (для одних) та поразка (для інших) у надпринциповому матчі залишиться епізодом марафонського сезону. Хоча й епізодом, що цілком може вплинути на долю «Корінтіанса» та «Палмейраса» в цьому році. Якщо «Палмейрас» вдосконалюватиме гру, що є у команди зараз (а це можливо лише тоді, коли Кайо Жуніору дадуть спокійно працювати), то в чемпіонаті Бразилії можна буде зазіхнути на місце в чільній четвірці. Якщо в  «Корінтіансі» вирішать і далі покладатися на Леао та його філософію, то в поєднанні зі скрутним фінансовим становищем клубу, це може стати хорошим приводом детальніше ознайомитися з основами аскези. Аби краще сприймати «гру» команди.

© Д. Джулай