karl-franz
Member
Зарегистрирован: 2009-11-16
Сообщений: 13
|
|
Не писав раніше, говорити це можна лише після завершення відбікового циклу. Відразу хочеться пригадати початок 2008р. На посаду призначають молодого перспективного тренера. На той момент здавалось, що його час настав...Ніхто з цим рішенням надто не сперечався. Всі розуміли його плюси і мінуси. Як на мене з його призначенням поквапилися. Україні після Блохіна повинен був тренер, який поставить гру збірній, що має чітке бачення моделі гри саме для неї і зламає "фобію" зб.України відносно гри із сильними командами. Не склалося... Цього ніхто не говорив протягом відбірного циклу (крім трад. критики, яка є в нас завжди). Всі (і в тому числі я) сподівалися на "авось і так якось прорвемося". Хоча він зробив величезну “чорну” роботу. Варто лише згадати 1:3 від Литви та Шотланлії та “руїни” після Блохіна, яка у відбірному циклі нічого внятного не показала, а в кінці – взагалі провалилась. У італійців тоді не виграли, а англійців цього циклу все ж переграли і з хорватами більш-менш трималися. Як на мене Олексій Михайличенко не заслуговує закидання шапками. Хоча він путівку не завоював проте давайте чесно зізнаємося чи багато знас після жеребкування бодай у гру нашої команди у плей-офф на 100% були упевнені? Ключовий урок цього відбірного циклу: нам потрібен "зрілий" тренер, що може витягти всі соки з нашої збірної і додати їй впевненості у власних силах. Адже у футболі грають не імена (хтось давно таке сказав ) Подібна ситуація була у Англії була перед відбором до ЧС-2002. Покликали іноземця – він поставив прагматичну гру, яка давала результат у відборі і не виправдовувала очікувань у фінальних частинах турніру. Після двох подібних циклів вирішили поставити на вітчизняного спеціаліста. Макларен мабуть не найвдаліший вибір федерації був. В результаті відбір англійці провалили демонструючи нестабільну і непереконливу гру. Після цього керманичі федерації вирішили не випробовувати долі і покликали досвідченого наставника, що швидко поставив гру і взяв майже 100% очок у відборі (за винятком поєдинку з синьо-жовтими яким вони були просто більше треба та які виклались на 120% і добре налаштувались. Та й нікуди було нам тоді відступати). Що буде на ЧС-2010 побачимо, але впевнений відбір англійців - це вже факт. Варто навести також приклад росіян, які взяли “фартового”, як у нас люблять говорити і досвідченого тренера, що вміє грати насамперед у фінальних частинах. У ці хвилини росіяни програють і вилітають від Словенців проте у пам’яті кожного росіянина залишаться приємні миттєвості і гра збірної на Євро-2008 (за винятком першого і останнього матчу ) Ці факти я привів для того, щоб незважаючи на поразку у плей-офф можна було б тверезо оцінити ситуацію. Нам потрібно будувати команду. Чи залишати Михайличекнка? Не знаю. Тактичний його промах перед матчем у Донецьку не дозволяє дати однозначної відповіді. Не можна: казати – вирішимо все в основний час, коли двоматчева дуель у плей-офф після сухої нічиї в гостях;не внесити корективів в оборону (Чигринський всеж покраще Кучера зараз буде у всіх компонентах, як добре підмітив перед матчем на Донбас-арені Андрій Гусін). І грати з оглядкою на свої ворота – надто велика ціна помилки, особливо зі зб.Греції, в якої ключова ланка – тренерський штаб на чолі з Рехагелем після тріумфального для них Євро-2004 залишилася. З Вороніним не знаю, що там насправді було - тренеру видніше. Рехагель – це взагалі окрема розмова... Подвиг греків у 2004 р. запам’ятається назавжди. Цей факт показовий як для росіян так і українців. Перемагати можна всіх! Якого плану потрібен тренер нам – важко сказати. Чи досить досвіду після прикрої поразки у Михайличенка? Як на мене є різного типу тренери. Хтось, як Пеп Гвардіола, Моуріньйо просто вривається на тренерський олімп, хтось довго запрягає. Проте як на мене можна було б поставити біля керма збірної Калитвинцева. Він виграв з молодіжкою Євро у неперевершеному стилі, але головне цей турнір був домашній, з підвищеною відповідальністю в світлі Євро-2012. Перед ним Григорій Михайлович поставив завдання – він його виконав. Тобто він може працювати під тиском. Досвіду на найвижчому рівні немає, але одного лише досвіду мало... Треба ще й талант, коли є декілька альтернативних рішень з однаковою ймовірністю “правильності” (згідно статистики) саме він підказує тренеру вірне, інколи навіть нестандартне рішення, що дає результат. Важко сказати чи побудує Михайличенко збірну лише на товариських іграх... Можливо досвіду знову не вистачить, ніхто не знає. Мені здається він відноситься до когорти тренерів, яким потрібен час, він не чарівник... Так, часу ніби достатньо було у нього. Проте з початку відбору дуже багато нових гравців з’явилися і команда будувалася у процесі відбору та шукала свою гру. В нас є багато кваліфікованих тренерів, проте кого можна поставити, щоб він “неспозорив” на домашньому чемпіонаті? Крім такого нестандартного рішення як Калитвинцев можна назвати Кварцяного (його стиль і мені не дуже подобається проте результат він дає, коли більшість навіть не сподівається), якого ніхто всерйоз як і Юрія ніхто до уваги не бере. Можливо з об’єктивних причин, проте ці причини не завжди корелюють із можливостями наставника. Можна буде знайти іноземця, того ж Хідінга, якщо його звільнять, а він погодиться очолити нашу дружину чи іншого тренера з іменем у футболі. Проте враховувати потрібно те,що кожен відбір тренер працює фактично з іншим“матеріалом” (процентів на 20, а інколи й більше, коли зміна поколінь приходить). На мою думку Україні потрібно “креативного“ тренера, що може братися знову і знову за роботу з нуля і який може ставити психологію команди не протягом 1-го відбіркового циклу, а постійно і на так званих збірних-грандів також. Крім того, варто розуміти, що грати як англійці, іспанці, німці можна тільки тоді, коли буде сильний внутрішній чемпіонат. А доти поки конкурентоздатність нашого вцілому, а не лише наших ”грандів” із їх іноземцями не підтягнеться до топ-шістірки, п’ятірки не можна розраховувати, що просто хороший тренер зробить видовищною і стабільною гру збірної, коли вона нав’язуватиме боротьбу і даватиме справжній бій кращим командам Європи і світу. Не знаю як поступлять із нинішнім коучем зб.України та як підбиратимуть тренера у разі звільнення Михайличенка (він багато зробив і можливо ще зробить і буде корисним) проте після Євро-2012 точно потрібно буде менеджменту ФФУ серйозно задуматися над стратегією та завданнями збірної на наступні роки. Можливо не потрібно рватися “сиюминутным” за результатом і дати шанс талановитому, а не просто достойному і заслуженому тренеру очолювати головну команду.
А питання моє до вас буде в контексті вищенаписаного. А саме: кого ви могли б назвати з українських тренерів (іноземці прийдуть-підуть, а проблема залишиться чи відкладеться), хто підпадав би під названі в моїх роздумах критерії? Назвіть 5-10 імен.
Неважливо коли це питання актуальним буде зараз чи після домашнього Євро, але воно обов’язково постане перед нами рано чи пізно... Хотілося б почути ваші думки з цього приводу і чи ви погоджуєтеся з моїми роздумами на цю тему.
Дякую вам за увагу і сподіваюсь на вашу відповідь! Сподіваюсь ви пробачите мені, що я затянув із питанням 
|
|