Vatsko
Member
Зарегистрирован: 2006-11-25
Сообщений: 821
|
|
unikal написал:
І що ж це виходить? "Ніякий" (зі слів зокрема й Ваших) тренер зробив те, чого не зробив сам Морінью!! Чи не змінили Ви свою думку про нинішнє Челсі як команду Гранта і про самого Гранта як тренера? Якщо ні, то за рахунок чого такий результат вийшов?  |
"Сам Моурінью", в принципі, виграв Лігу чемпіонів... 
Ви знаєте, навіть зараз, перебуваючи на гребені хвилі щастя і отримуючи десятки СМСок із привітаннями, я дуже спокійно ставлюся до діяльності Гранта на посаді тренера Челсі. Відверто кажучи, не помічаю нічого із того, що не намагався втілювати свого часу Жозе. Ті ж 4-3-3. Той же Есьєн у захисті... Зараз Гранта чудово виручає Баллак, який майже весь минулий рік промучився із травмою...
Якщо говорити про останні ігри (я так розумію, саме від них Ви відштовхуєтесь): 1. Дуель Челсі-Ліверпуль, як на мене, вирішив автогол Ріісе. У першому матчі Ліверпуль був на голову сильніший, значно краще організований. І те, що сталося наприкінці, - нещасний випадок, не інакше.
2. Челсі - МЮ. Манчестер зіграв як команда, що впевнена у своєму чемпіонстві (Вест Хем і Віган - для МЮ не суперники), але не впевнена в успіху наступного протистояння з Барсою. Відтак, матч із Челсі для стратега-Сера був аж ніяк не пріоритетним. У ньому можна було оступитись. 1-й тайм, як на мене, був найсильнішим у виконанні Челсі Гранта. Але у другому МЮ, зрівнявши рахунок, у захисті показав чого насправді повинна боятися Барса. Гра Карріка рукою - такий же нещасний випадок для МЮ. Якби не пенальті, Челсі б не переміг. Більше того, як і в "анфілдському" матчі з Ліверпулем, Челсі вкрай слабко відіграв у захисті і мав усі шанси не втримати переможний результат.
3. Челсі - Ліверпуль. В Англії практично всі газети перед матчем знали, що Челсі не гратиме на утримання 1:1, а піде в атаку. Тобто заслуги тактика-Гранта тут небагато Але знову ж таки, команда, відкривши рахунок, показала фантастичне невміння: а) тримати потужний тиск суперника; б) використовувати атакувальний стиль гри суперника, вражаючи вільні зони, які суперник почав відкривати. Слава Богу, що гра Чеха не залежить від тренера команди. Виручив Петр у 2-му таймі добряче.
Відтак, у мене зараз двоякі враження від роботи Гранта. Він абсолютно не відійшов від стилю гри Жозе (і це +, оскільки під час сезону, який в Англії важкий і безперервний, щось змінювати було б нерозумно і неефективно). При Грантові команда, щоправда, почала більш академічно грати в атаці. Челсі більше і якісніше став тримати м*яч на половині поля суперника, тільки от гостроти атакам це не додало. Мені здається, що гострі випади за рахунок миттєвого переходу від оборони в контратаку, які демонструвала команда при Жозе, хоч і виглядали дещо примітивно, але мали свій шарм. І в чому Грант поки навіть близько не може зрівнятись із Моурінью - це вміння організувати команду в захисті.
А тепер перед нами ФІНАЛ. Це буде гра двох рівних команд. Я переконаний, що Челсі - найнеприємніший і найнезручніший для МЮ серед усіх учасників плей-офф ЛЧ. І саме у такому поєдинку, де головне - перемога, а далі - хоч трава не рости, ми вперше дізнаємось, чи готовий тренер Аврам Грант до серйозної, звитяжної роботи у топ-клубі.
Нащастя, чи нажаль (тут як для кого) фінал випало коментувати мені. Якщо Челсі виграє Лігу чемпіонів, обіцяю сказати: "Браво, Авраме!"
Фанам МЮ обіцяю ментальний нейтралітет і однакове емоційне сприйняття успіхів і невдач як синіх, так і червоних 
|
|