July
Администратор
Зарегистрирован: 2004-08-31
Сообщений: 712
|
|
JASON написал:
July написал:
А за якими критеріями будемо оцінювати прогрес чемпіонату?
Те, що є в "Динамо" кризою вже не назвеш. Це таке собі болотне існування без чітко визначених орієнтирів. Жити від матчу до матчу і від турніру до турніру - теж ніби життя, але воно більше на лотерею схоже. Вгадали з тренером/трансфером чи ні, пощастило з жеребом чи ні... А щоб стало інакше змінити потрібно дуже багато всього. Насамперед, вибудувати чітку структуру клубу, що відповідала б стратегії його розвитку. Якщо така стратегія взагалі існує. |
Дякую за відповідь.
Щодо прогрессу то хотілось бачити чемпіонат де не 2 команди вирішують між собою хто виграє, а команди 4-5, та щоб ігри були не такі як "Динамо - Карпати", коли голи є результатами грубійщих помилок практично неіснуючого захисту.
Щодо шляху до європеїзації чемпіонату, то хотілося щоб команди грали змістовно, щоб вихід на європейску арену став звичним буденним та самособою зрозумілим. А не вповзання в турнір з надією виповзти в КУЄФА. "Шахтар" ще намагається боротися, а Динамо, цеж бо суцільний сором, навіщо взагалі заявлятися на участь в турнірі, якщо так грати і так представляти країну для мене загадка. Сподіваюсь, що "Дніпро" не скине оберти, а буде прогрессувати і змінить стан речей в турнірі 2х команд де заявлено 16 - чемпіонат України, перетвориться на подобу чемпіонату країни.
Щодо "Динамо" дуже влучно сказали - болото. Та одна річ, коли просто спостерігаеш його, а інше коли про нього пишеш.... Коли пишеш для "своїх" - національна аудиторія, це одна ситуація: всі все розуміють. самі спостерігають, навіть тобі співчувають, що тебе змусили в такому копатися, та ще шукати приводу для оптимізму, а от коли для іноземної аудиторії...
Пригадуютьтся слова з класичної п'єси: "Начеб-то ми не винуваті, а так соромно, так соромно". Коли задача постає писати на тему гри української команди в європейському чемпіонаті чи про подію в українському чемпіонаті починаєш заздрити європейським журналістам, що пишуть про команди з чемпіонатів розвиненої Європи, в них є хоч якась зміна в написаному. А тут що виступи команд на євроарені, що поведінка тренерів: один шапкою кидається, суддів вічно сварить, а інший тільки і говорить, що не знає, то не знає, що робити з гравцями, то не знає що такого знайшли в грі "Ліона", який вчисту переграв його команду, та можна сказати, що пощадив не забивши по повній програмі. Моя мрія, як громадянина України та спортивного глядача, що український футбол стане національною гордістю, що про виступи команд буде що говорити, а не жити від скандалу до скандалу, від сорому до сорому. Щоб вихід національної команди не ЧМ не був чимось незвичайним, а став буденим і очікуваним. Щоб на питання іноземців про гру команд наших було що розповісти і що з гордістю описати в розповідді про матч, а не просити ще трохи часу на написання, щоб змогти вижати щось оптимістичне. Хвала Богу інформаційні агенства пишуть стисло й черство : подія, факт, трохи опису.
Взагалі, мені здається, що "Динамо", після успіху команди Лобановського , та продажу гравців, повірило, що зможе стати таким собі українським "Аяксом" - вирощувати гравців, та продавати їх.
Як Ви вважаете, чи зміниться коли-небудь стан справ в "Динамо", чи зможемо ми коли-небудь гордитися своїми командами, чи процесс прогрессу дуже повільний і близький до відсутньго і сподіватися на краще не доводиться? |
Якщо вже історично склалося, що є 2 команди (приклад - Шотландія), то змінити ситуацію не так вже й легко. Але це не означає, що у чемпіонаті не може бути самобутніх команд. Але у нас їх майже немає. Я зараз намагаюся регулярно дивитися матчі південноамериканських чемпіонатів (зокрема уругвайського, чилійського, колумбійського) і перше, що в око впадає - люди намагаються грати у футбол. Ні, і про захист там думають. Але в тому-то й справа, що думають! Тобто виходять на поле не "панщину" відбувати, а творити, проживати ці 90 хвилин згідно зі своїм розумінням гри.
У нас інакше. Це проблема не лише футбольна. Люди скуті, хронічно не здатні на самостійність, люди, яких лякає свобода, не можуть нічого зробити ані для себе, ані для країни.
Якщо їх влаштовує розписувати матчі "три в три", вони це робитимуть. Якщо вони звикли готувати молодь до легкоатлетичних рекордів, а не до футболу, так воно й триватиме. Ви ж подивіться з якою недовірою ставляться до іноземних тренерів, і як радіють їхнім невдачам. Згадайте Ко Адріансе. Провал? А може йому "допомогли" провалитися?
P.S. Думаєте "Динамо" прагне бути "Аяксом"? Ой не так це. Інакше б не сидів зараз Алієв у дублі...До речі, ось ще один показник, який, на мою думку, треба брати до уваги. Кількість гравців вихованих у цьому чемпіонаті для сильніших ліг. Ви подивіться на малесенький Уругвай і порахуйте скільки тамтешніх гравців зараз виступає у Європі.
|
|
Чи я знову щось наплутав?
